Найважливіші досягнення
Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.Яновського АМН України
за 1996-2000 рр.

 Науковий напрямок ПУЛЬМОНОЛОГІЯ

1. Створена концептуальна модель хронічних обструктивних захворювань легень та бронхіальної астми, яка складається з комплексу диференціально-діагностичних критеріїв бронхіальної обструкції (клінічного перебігу, стану і зворотності бронхіальної обструкції, комплексу порушень мукоциліарного кліренсу, тонусу гладкої мускулатури, залозистого апарату бронхів, імунологічних та біохімічних характеристик). Застосування такої моделі значно підвищує діагностичну ефективність, дозволяє визначити ступінь важкості бронхіальної обструкції з подальшою розробкою ефективних індивідуалізованих методів комплексної терапії хронічних обструктивних захворювань легень та бронхіальної астми.

2. Вивчені фармакологічні властивості розробленого співробітниками Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.Яновського АМН України препарату Теком (суміш з високим вмістом омега-3 поліненасичених жирних кислот). Встановлено, що у хворих на хронічні захворювання легень із хронічним легеневим серцем спостерігається модифікація синтезу ейкозаноїдів переважно у бік вазодилатуючих та антикоагулянтних класів. Застосування Текому у хворих із хронічним легеневим серцем створює умови швидкої і більш повної нормалізації показників кардіореспіраторної системи - спостерігається: покращання показників бронхіальної прохідності і збільшення життєвої ємності легень, зменшення ступеню легеневої гіпертензії, дилатації правого шлуночка серця і покращання скоротливої спроможності міокарду. Це обумовлює зменшення ступеню задишки, підвищення рівня толерантності до фізичних навантажень у 57,6 % хворих, більш швидке досягнення стану стабілізації і покращання перебігу захворювання.

3. Запропоновано перший вітчизняний індикатор оцінки функції дихальної системи людини “ВІТЕСТ КС-1”, який дає характеристику стану повітропровідних шляхів легень через визначення величини пікової швидкості форсованого видиху в умовних одиницях з метою оцінки вираженості і зворотності бронхообструктивного синдрому. Це безпечний прилад для індивідуального використання хворими, який дозволяє постійно проводити моніторинг пікової швидкості видиху і контролювати перебіг захворювання, особливо в амбулаторних умовах.

4. Вперше запропоновано при комплексному лікуванні хронічного обструктивного бронхіту застосовувати білково-вуглеводний концентрат із мідій (БВК-М), який являє собою комплекс біологічно активних речовин природного походження (більш 20 біогенних макро- і мікроелементів), що дозволяє віднести його до розділу унікальних профілактичних добавок. Його застосування забезпечує зменшення основних клінічних симптомів, нормалізує процеси переписного окислення ліпідів, підвищує імунологічну реактивність організму.

5. Розроблено спосіб лікування бронхообструктивних захворювань легень складовою частиною якого є застосування нового вітчизняного високоефективного препарату ербісолу з широким біологічним спектром дії – імунокорегуючою, протизапальною, регенеративною. Застосування розробленої схеми лікування хворих на бронхообструктивні захворювання легенів суттєво підвищило ефективність терапії цього контингенту.

6. Запропоновані критерії відбору хворих на хронічний обструктивний бронхіт для підтвердження синдрому сонного апное при полісомнографічному досліджені. Це значно підвищило діагностичну ефективність виявлення хворих з поєднаною патологією – хронічним обструктивним бронхітом і синдромом сонного апное для подальшого полісомнографічного обстеження. Запропонована тактика проста, доступна, дає високий економічний ефект за рахунок скорочення кількості хворих, що потребують коштовного обстеження.

7. Розроблено спосіб лікування хворих на хронічний обструктивний бронхіт з додатковим включенням інгаляційного введення суміші препарату “Ліпін” з аскорбіновою кислотою по спеціально розробленій схемі (з урахуванням дози та термінів введення). Запропонований спосіб сприяє встановленню стійкої клінічної ремісії у хворих на хронічний обструктивний бронхіт за рахунок поєднаного антиоксидантного ефекту препаратів. В результаті його застосування подовжуються строки клінічної ремісії захворювання і зменшується кількість днів непрацездатності.

8. Запропоновано спосіб визначення індивідуалізованої тактики імунотерапії хворих на хронічний бронхіт. Вибір препаратів спрямованої дії, їх ефективність та спосіб введення базується на даних попереднього комплексного імунологічного обстеження чутливості до препаратів та їх доз в тестах in vitro, особливо це стосується імунокомпетентних клітин. В разі наявності порушення імунітету обирають імуномодулятор спрямованої дії на порушену ланку. Це сприяє підвищенню ефективності лікування хворих на хронічний обструктивний бронхіт шляхом відновлення пригнічених імунологічних показників у 95 % пацієнтів і дозволяє подовжити строки клінічної ремісії.

  Науковий напрямок ФТИЗІАТРІЯ

1. Розроблено спосіб ревакцинації БЦЖ дітей з клінічними ознаками імунодефіциту, який має ряд переваг перед існуючим за рахунок того, що дітям з клінічними ознаками імунодефіциту одночасно з проведенням щадної ревакцинації призначають по розробленій схемі імуномодулятор тимоген, який сприяє нормалізації імунного статусу організму. У таких дітей в 1,5 рази рідше спостерігались післявакцинальні місцеві реакції, що має велике значення в попередженні розвитку ускладнень у вигляді регіонарних лімфаденітів і келоїдних рубців. Спосіб дозволяє скоротити кількість медичних протипоказань і тим самим збільшити імунний прошарок серед дітей шкільного віку, що вплине на зниження інфікованості і захворюваності дітей на туберкульоз.

2. Запропоновано спосіб удосконалення туберкулінодіагностики у дітей, які мешкають на забруднених радіонуклідами територіях, згідно якому слід масову туберкулінодіагностику проводити два рази на рік, чередуючи праве і ліве передпліччя. Скорочення вдвічі інтервалу між постановками проби Манту сприяє більш ранньому виявленню туберкульозу і своєчасному його лікуванню у зазначеного контингенту дітей. Це призводить до суттєвого підвищення ефективності і скорочення строків лікування хворих на туберкульоз.

3. Запропонована комп’ютерна програма протитуберкульозних заходів, яка базується на показниках захворюваності, хворобливості та смертності за певну кількість років підряд. Із сукупності коефіцієнтів кореляції програма формує поправочний коефіцієнт для обчислення прогнозових величин, видає прогнозові показники на майбутні 10 років підряд. Одержані дані можна використати для складання програм протитуберкульозних заходів, планів діяльності та реорганізації протитуберкульозної служби у державі та окремих її адміністративних територіях.

4. Розроблено спосіб діагностики туберкульозу на основі кристалографічного методу дослідження краплини крові, яка дозволяє у 81 % випадків виявляти активний туберкульозний процес. Спосіб запропоновано як метод експрес-діагностики туберкульозу легень, а також при диференціальній діагностиці захворювань легень.

5. Розроблено спосіб визначення прихованої активності туберкульозного процесу легень, яка заснована на виділенні із обстеженого матеріалу L-форм мікобактерій туберкульозу. Їх наявність свідчить про приховану активність туберкульозного процесу і є показником для проведення протитуберкульозної терапії.

6. Запропоновані науково обгрунтовані інтермітуючі режими поліхіміотерапії при деструктивному туберкульозі легень із застосуванням 4-6 протитуберкульозних препаратів протягом 4-6 місяців з наступним заключним амбулаторним лікуванням 2-3 препаратами протягом 2-4 місяців. Розроблені режими лікування високоефективні і рекомендовані для розповсюдження в усіх протитуберкульозних закладах України.

7. Розроблена технологія лікування рецидивів туберкульозу легень для різних категорій хворих в залежності від форми туберкульозу і важкості процесу. Встановлені стандартні режими хіміотерапії для кожної категорії хворих та критерії якості їх лікування. В результаті адекватного застосування режимів протитуберкульозної терапії для різних категорій хворих підвищилась ефективність їх лікування.

8. Встановлені іn vitro антимікобактеріальні властивості у різних груп фторхінолонів, макролідів, амоксицилліну клавуланату, тієнаму. Розроблені режими хіміотерапії для лікування хворих на туберкульоз в залежності від профілю лікарської резистентності МБТ з включенням антибіотиків широкої дії із встановленою мікобактеріальною активністю. Застосування цих режимів дозволило досягти припинення бактеріовиділення у 52,6 % і загоєння каверн у 31,6 % хворих. При використанні цих режимів позитивна відповідь на лікування (зникнення клінічних проявів хвороби, часткове розсмоктування вогнищевої дисемінації і інфільтративних змін в легенях, регресія каверн) досягнута у 84,9 % хворих, значна частина з яких підготовлена до хірургічної операції. Розроблені режими хіміотерапії з використанням антибіотиків широкої дії у хворих на туберкульоз з резистентними мікобактеріями дозволили на 25,2 % підвищити ефективність лікування у порівнянні з існуючими режимами, що складаються із протитуберкульозних препаратів 1-го і 2-го ряду.

9. Встановлено в експерименті, що одночасне введення щурам ізоніазиду і опромінення їх електромагнітними хвилями міліметрового діапазону (ЕМХМД) веде до нормалізації активності ферментів систем детоксикації в мікросомах, цитозолі та еритроцитах. При введенні в організм тварин протитуберкульозних препаратів порушується NADH-редокс ланцюг в мікросомах печінки, який реактивується ЕМХМД. Додаткове опромінення хворих на туберкульоз ЕМХМД на фоні поліхіміотерапії як у точку “хе-гу”, так й у точку “чжань-лень”, викликає вірогідне підвищення активності ферменту глутатіонпероксидази і відновлення глутатіону.

10. Розроблено спосіб корекції енергетичного обміну у хворих на туберкульоз легень, шляхом опромінення точки “хе-гу” електромагнітними хвилями міліметрової довжини щоденно або через день (на курс 10 сеансів). Застосування цього методу підвищує ефективність функціонування пентозофосфатного циклу, оксидантно-антиоксидантної системи, циклу трикарбонових кислот. Завдяки цьому зменшується кількість виникнення побічних реакцій від протитуберкульозних препаратів, підвищується ефективність лікування хворих.

11. Показано, що у 70,0 % хворих на прогресуючий туберкульоз легень спостерігаються ознаки клінічної інтоксикації (КІ), виділено чотири її ступені. У 58,8 % з них виявлено ІІІ та ІУ, найбільш тяжкі ступені. У хворих зареєстровано зміни у різних ланках імунної системи, виділено чотири варіанта імунних порушень (ВІП). Найбільш тяжкі ВІП (3-й та 4-й) спостерігались у 79,0 % хворих на прогресуючий процес. Виявлено залежність імунних порушень від наявності та ступеня клінічної інтоксикації. Встановлено клініко-імунологічні критерії прогресування туберкульозу. Прогресування туберкульозного процесу на відміну від звичайного його перебігу супроводжується негативною реакцією лімфоцитів у відповідь на PPD на фоні високого рівня специфічних антитіл, нейтрофілоцитозом, пригніченням проліферативної активності Т-лімфоцитів у відповідь на Кон-А, вірогідно більш високою концентрацією Ig А, ЦІК та рівню протилегеневих антитіл. Встановлені критерії прогнозування прогресуючого перебігу туберкульозного процесу.

  Науковий напрямок ТОРАКАЛЬНА ХІРУРГІЯ

  1. Апробовано i впроваджено в хiрургiчних відділеннях систему раціонального вибору оперативно-тактичних доступів і методик хірургічного лікування хворих на поширені та ускладнені форми неспецифічних захворювань, туберкульозу та новоутворень легень з метою попередження інтра- та післяопераційних ускладнень, а також корекції їх наслідків. Розроблені “Спосіб ушивання кукси бронху” і “Спосіб лікування бронхіальної нориці після пневмонектомії”, що дозволило у 2,5 рази знизити рівень післяопераційної летальності при плевропневмонектоміях, на третину скоротити терміни лікування хворих з обмеженою двобічною хірургічною патологією, досягти клінічної ефективності повторних резекцій у 80 % випадків.