Підсумки роботи інституту за 2000 рік

Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.Яновського функціонує у складі Академії медичних наук України.

Структура інституту в 2000 році складалася з апарату управління, 3 наукових відділів, 14 науково-дослідних і 2 науково-допоміжних підрозділів, клініки на 410 ліжок у складі 24 лікувально-діагностичних підрозділів, а також адміністративно-управлінських і господарських служб. У звітному році в межах затвердженого ліміту чисельності створений новий науковий підрозділ – група медичних інформаційно- комп’ютерних технологій. Загальна чисельність працівників станом на 1.01.2001 року становить 693 особи, в тому числі 130 - у наукових підрозділах і 563 - у клініці. Кількість наукових співробітників становить 99 осіб, з яких докторів наук 19(серед них 12 професорів), кандидатів наук – 51, без наукового ступеня – 29. В Інституті працює 1 академік і 1 член-кореспондент АМН України.

            У 2000 році наукові дослідження, як й у минулі роки, проводились у межах декількох спеціальностей: фтизіатрії, пульмонології, клінічної імунології, торакальної хірургії, патоморфології, біохіміі та мікробіології.

Основними напрямками наукових робіт у звітному році були:
·          вивчення біологічних особливостей атипових форм мікобактерій туберкульозу;
·          вивчення механізмів виникнення полірезистентності мікобактерій туберкульозу  та її розповсюдженості в Україні;
·          вивчення патоморфозу туберкульозу у дітей і підлітків;
·          розробка фотогістохімічних і фізикооптичних методів експрес-діагностики туберкульозу;
·          дослідження особливостей перебігу неспецифічних захворювань легень, викликаних атиповими формами збудників, і розробка методів їх лікування;
·          вивчення фармакологічних властивостей омега-3-поліненасичених жирних кислот і розробка на їх основі нового фармакологічного засобу;
·          вивчення імунологічного стану у хворих на туберкульоз і неспецифічні захворювання легень і розробка методів його корекції;
·          вивчення дії електромагнітних хвиль міліметрової довжини на енергетичний  обмін організму.

У 2000 році в інституті виконувалось 17 науково-дослідних робіт, з яких 8 були закінчені.

Найважливіші досягнення в області фундаментальної та прикладної медицини році за результатами закінчених НДР:

·        встановлено, що у хворих на хронічні захворювання легень із хронічним легеневим серцем спостерігається модифікація синтезу  ейкозаноїдів переважно у бік вазодилатуючих та антикоагулянтних класів.  Доведено, що розроблений новий лікарський препарат Теком зменшує агрегаційну здатність тромбоцитів у 82 % хворих, його застосування створює умови швидкої і більш повної нормалізації показників кардіореспіраторної системи;

·        доведено, що L-форми МБТ виділяються у 40,6 - 45,4 % хворих на хронічний деструктивний туберкульоз легень, встановлені їх культуральні та ревертантні властивості. Розроблене живильне середовище для виділення L-форм МБТ, на якому L-форми ростуть на 3 - 7 днів скоріше;

·        встановлені антимікобактеріальні властивості у фторхінолонів, макролідів, амоксицилліну клавуланату, тієнаму. Розроблені  режими хіміотерапії для лікування  хворих  на туберкульоз в залежності від виду і множинності хіміотеризстентності із включенням антибіотиків широкого спектру дії із встановленою мікобактеріальною активністю, застосування яких дозволило досягти  припинення бактеріовиділення у 52,6 % хворих;

·        виділено чотири варіанти імунних порушень у хворих на прогресуючий туберкульоз легень, виявлена їх залежність від наявності та ступеню клінічної інтоксикації. Встановлені клініко-імунологічні критерії прогресування туберкульозу та критерії прогнозування прогресуючого перебігу туберкульозного процесу. Досліджена ефективність застосування в комплексному лікуванні  цього контингенту хворих  імуномодулюючого препарату Бронхо-Муналу, що дозволило підвищити ефективність лікування хворих на 23,3 %;

·        доведена в експерименті нормалізуюча дія електромагнітних хвиль міліметрового діапазону (ЕМХМД) на активність ферментів систем детоксикації в мікросомах, цитозолі та еритроцитах. Додаткове опромінення хворих на туберкульоз ЕМХМД на фоні поліхіміотерапії сприяє зниженню бактеріовиділення у 2 рази та зменшує частоту виникнення побічних реакцій та ускладнень при застосуванні сучасних протитуберкульозних препаратів і скорочення періоду ліквідації туберкульозної інтоксикації;

·        на основі кристалографічних досліджень мазків крові розроблений новий спосіб експрес-діагностики туберкульозу, який має високу діагностичну чутливість (81,0 %) при скороченні терміну дослідження з двох місяців до двох годин. Удосконалення раніше розробленого способу діагностики туберкульозу, який грунтується на фотогістохімічній реакції, підвищило його діагностичну чутливість з 76,0 % до 96,1 %, що значно перевищує цей показник при проведенні реакції Манту;

·        встановлено, що основним типом порушень вентиляційної функції легень при туберкульозі є обструкція бронхів, яка зростає у міру обтяження форми туберкульозу, доведена ефективність застосування для лікування таких хворих комбівенту та гістаглобуліну;

·        апробована i впроваджена в хiрургiчних вiддiленнях система раціонального вибору оперативно-тактичних доступів і методик хірургічного лікування хворих на поширені та ускладнені форми неспецифічних захворювань, туберкульозу та новоутворень легень, розроблені спосіб ушивання  кукси бронху і спосіб лікування бронхіальної нориці після пневмонектомії, які дозволили у 2,5 рази знизити рівень післяопераційної летальності при плевропневмонектоміях, на третину скоротити терміни лікування хворих з обмеженою двобічною хірургічною патологією, досягти клінічної ефективності повторних резекцій у 80 % випадків.

Основні перспективи розвитку наукових досліджень інституту в наступні роки:

·        в області пульмонології: розробка методів індивідуалізованої імунотерапії хворих на хронічний бронхіт в залежності від наявності, характеру та ступеня порушень місцевого імунітету; індивідуалізація методів лікування синдрому сонного апное; проведення I-II фаз клінічних досліджень нового лікарського препарату Теком-А, зокрема у хворих із синдромом гіперкоагуляції; вивчення закономірностей перебігу ХНЗЛ у хворих, уражених Pneumocystis carinii, з метою удосконалення методів лікування; вивчення механізмів формування порушень мікробіоценозу кишечнику у хворих позагоспітальною пневмонією в процесі антибактеріальної терапії та розробка оптимальних схем лікування на основі фармакоекономічних аспектів із застосуванням пробіотиків; клінічні дослідження нових фармакологічних засобів;

·        в області фтизіатрії: продовження вивчення епідеміологічної ситуації з позалегеневого туберкульозу в Україні та розробка програми комплексних заходів для покращання діагностики та лікування хворих на цю недугу; вивчення поширеності хронічного бронхіту серед хворих на туберкульоз легень, клініко-патогенетичних особливостей перебігу поєднання цих двох захворювань та розробка критеріїв діагностики ранньої стадії хронічного бронхіту при специфічному процесі; вивчення частоти виділення та механізмів виникнення полірезистентності штамів M. tuberculosis, розповсюджених у даний час в м. Києві та деяких регіонах України; вивчення інтенсивності апоптозу імунокомпетентних клітин периферичної крові та його ролі у механізмі порушень імунологічної реактивності у хворих на туберкульоз легень та виявлення можливостей корекції порушень регуляції апоптозу цих клітин; підвищення ефективності хіміотерапії і зменшення економічних витрати на лікування мультирезистентного туберкульозу за рахунок  розробки інтермітуючих  режимів терапії  і скорочення термінів лікування; взяття під контроль епідемії туберкульозу й поліпшення ефективності виявлення та лікування хворих на туберкульоз;

·        в області торакальної хірургії – створення нових лікувальних технологій на основі застосування кріохірургічної техніки;

·        в області онкології - обґрунтування нового напрямку патогенетичної терапії раку та розробка нового протипухлинного засобу на основі вивчення змін ядерних білків і гідролітичних ферментів тканин при запальних продуктивних та онкологічних хворобах легень.

У 2000 році отримали іменні премії НАН України:
·        ім. Яновського - директор інституту, академік АМН України Ю.І. Фещенко і завідувач науковим відділом, професор В.М.Мельник;
·        ім. Мечникова – зав. науковим підрозділом, член-кореспондент АМН України К.Ф.Чернушенко.