Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.Яновського функціонує у складі Академії медичних наук України.

Структура інституту в 2001 році складалася з апарату управління, 3 наукових відділів, 14 науково-дослідних і 2 науково-допоміжних підрозділів, клініки на 410 ліжок у складі 24 лікувально-діагностичних підрозділів, а також адміністративно-управлінських і господарських служб. Загальна чисельність працівників станом на 1.01.2002 року становить 694 особи, в тому числі 131 - у наукових підрозділах і 563 - у клініці. Кількість наукових співробітників становить 102 особи, з яких докторів наук 22 (серед них - 12 професорів), кандидатів наук – 48, без наукового ступеня – 32. В Інституті працює 1 академік і 1 член-кореспондент АМН України.

            У 2001 році наукові дослідження проводились у межах декількох спеціальностей: фтизіатрії, пульмонології, клінічної імунології, торакальної хірургії, патоморфології, біохіміі, онкології та мікробіології.

Основними напрямками наукових робіт у 2001 році були:

·        вивчення епідеміологічної ситуації з туберкульозу в Україні в умовах епідемії, причин погіршення та розробка організаційні заходів щодо  її поліпшення;

·        вивчення епідеміологічної ситуації з позалегеневого туберкульозу, ефективність виявлення та лікування хворих і розробка програми комплексних заходів із позалегеневого туберкульозу в Україні;

·        вивчення частоти виділення та механізмів виникнення полірезистентності штамів M. tuberculosis;

·        розробка високоефективних і економічних режимів антибактерійного лікування хворих на туберкульоз легень з мультирезистентними мікобактеріями туберкульозу;

·        вивчення патоморфозу туберкульозу у дітей і підлітків;

·        дослідження особливостей перебігу неспецифічних захворювань легень, викликаних атиповими формами збудників, і розробка методів їх лікування;

·        дослідження розповсюдженості та розробка обґрунтованих методів лікування негоспітальної пневмонії, в тому числі, в осіб старших вікових груп;

·        розробка нових методів лікування синдрому сонного апное у хворих на хронічний обструктивний бронхіт і бронхіальну астму;

·        розробка нового фармакологічного засобу на основі омега-3-поліненасичених жирних кислот;

·        вивчення впливу процесів апоптозу на стан імунної системи у хворих на туберкульоз легень для з’ясування доцільності імунокоригуючої терапії;

·        вивчення імунологічного стану у хворих на туберкульоз і неспецифічні захворювання легень і розробка методів його корекції;

·        розробка нового напрямку патогенетичної терапії раку.

У 2001 році в інституті виконувалось 18 науково-дослідних робіт, із яких 5 були успішно закінчені.

Найважливіші досягнення в області фундаментальної медицини в 2001 році за результатами закінчених НДР:

·        встановлені деякі аспекти патогенезу розвитку пневмоцистної інфекції у хворих хронічними неспецифічними захворюваннями легень (ХНЗЛ);

·        за даними фармакоепідеміологічного дослідження встановлені причини неефективного лікування хворих на негоспітальну пневмонію (НП) в амбулаторних умовах і в стаціонарі;    

Найважливіші досягнення в області прикладної медицини в 2001 році за результатами закінчених НДР:

·        встановлений хвилеподібний перебіг епідеміологічних показників з позалегеневого туберкульозу (ПЗТ) за 10-річний період, причини їх погіршення та поганої ефективності лікування цих хворих. Розроблений проект програми комплексних медичних заходів із легеневого і позалегеневого туберкульозу в Україні;

·        розроблені 5-місячні інтенсивні режими поліхіміотерапії із застосуванням комбінацій із 5-6 протитуберкульозних препаратів, які забезпечують абацилювання у 99,1 % хворих і загоєння каверн – у 93,3 % при скороченні, у порівнянні зі стандартною хіміотерапією, строків усього курсу хіміотерапії на 1,5 міс. Розроблені схеми дозволяють досягти у наступні роки стійкість досягнутого ефекту у 97,5 % осіб, як й стандартна хіміотерапія;

·        розроблений новий метод лікування пневмоцистної інфекції у хворих на ХНЗЛ;

·        науково обґрунтована доцільність застосування у хворих на НП із нетяжким перебігом пероральної антибактеріальної терапії мідекаміцином, а при тяжкому перебігу — ступінчастої терапію амоксицилін/клавулановою кислотою. Також доведено, що призначення пробіотиків А-бактерину та біоспорину при проведенні антибіотикотерапії у хворих на НП із тяжким перебігом сприяє збереженню нормального складу мікробіоценозу кишечнику. Препарат Теком у лікуванні таких хворих дозволяє нормалізувати імунологічний стан організму, зменшити вираженість симптомів інтоксикації й тривалість  антибіотикотерапії;

·        запропоновані сучасні методи лікування негоспітальної пневмонії у хворих похилого віку.

Основні перспективи розвитку наукових досліджень інституту в наступні роки:

·        в області пульмонології: розробка методів індивідуалізованої імунотерапії хворих на хронічний бронхіт в залежності від наявності, характеру та ступеня порушень місцевого імунітету; індивідуалізація методів лікування синдрому сонного апное; проведення II-ї фази клінічних досліджень нового лікарського препарату Теком-А, вивчення можливостей його застосування для корекції системи гемостазу у хворих зрілого та похилого віку; вивчення особливостей грибкової інфекції у хворих на  ХНЗЛ і розробка удосконалених методів лікування; вивчення механізмів резистентності збудників нозокоміальної пневмонії й розробка оптимальних режимів антибактеріального лікування хворих з цією патологією; клінічні дослідження нових фармакологічних засобів;

·        в області фтизіатрії: вивчення причин захворюваності на туберкульоз і розробка шляхів організації його виявлення, профілактики й лікування у медичних працівників; вивчення поширеності хронічного бронхіту серед хворих на туберкульоз легень, клініко-патогенетичних особливостей перебігу поєднання цих двох захворювань та розробка критеріїв діагностики ранньої стадії хронічного бронхіту при специфічному процесі; вивчення частоти виділення та механізмів виникнення полірезистентності штамів M. tuberculosis, розповсюджених у даний час в м. Києві та деяких регіонах України; вивчення інтенсивності апоптозу імунокомпетентних клітин периферичної крові та його ролі у механізмі порушень імунологічної реактивності у хворих на туберкульоз легень та виявлення можливостей корекції порушень регуляції апоптозу цих клітин; підвищення ефективності хіміотерапії туберкульозу; узяття під контроль епідемії туберкульозу й поліпшення ефективності виявлення та лікування хворих на туберкульоз;

·        в області торакальної хірургії – створення нових лікувальних технологій на основі застосування кріохірургічної техніки;

·        в області онкології - обґрунтування нового напрямку патогенетичної терапії раку та розробка нового протипухлинного засобу на основі вивчення змін ядерних білків і гідролітичних ферментів тканин при запальних продуктивних та онкологічних хворобах легень.