|
|
Яновський Феофіл Гаврилович |
||
|
Про інститут: лікувально-діагностична робота, Новини: Наші видання:
"Український пульмонологічний журнал" (УПЖ), Оригінальні статті: оригінальні наукові статті, що раніше не публікувалися Нововведення:
методичні рекомендації,
інформаційні
листи, Патенти: патенти й авторські свідоцтва інституту Звіти про НДР: реферати закінчених науково-дослідних робіт Підготовка кадрів:
планування дисертацій, на допомогу аспіранту і здобувачу Наукові форуми: резолюції й звернення з'їздів, конференцій, нарад Інформація для фахівців: Інформація для населення: корисна інформація про захворювання легень, їх профілактику й лікування Асоціація фтизіатрів і пульмонологів України: основні завдання та діяльність асоціації
Спеціалізована вчена рада |
Закінчив у 1884 р. медичний факультет Київського університету. У 1886 р. слухав лекції й освоював методи бактеріологічної діагностики в лабораторіях Р. Коха і Л. Пастера. Після повернення в Київ заснував у Олександрівській лікарні бактеріологічну лабораторію. У 1889 р. захистив докторську дисертацію на тему "До біології тифозних бацил". У 1890 р. був відряджений у Берлін для вивчення лікувальної дії туберкуліну. У період з 1896 по 1904 р. працював у Петербурзі (в Інституті експериментальної медицини), у Києві (ординатор у клініці К.Г. Тритчеля, помічник прозектора у фізіологічній лабораторії С.І. Чир'єва, завідувач лабораторією і прозектор Олександрівської лікарні). У 1904 р. обраний професором кафедри госпітальної терапії Новоросійського університету (нині Одеський інститут ім. Мечникова); з 1905 по 1914 р. - професор кафедри лікарської діагностики, а з 1914 р. - професор кафедри госпітальної терапії медичного факультету Київського університету. Ф.Г. Яновському належить близько 60 наукових праць, присвячених клініці туберкульозу, хвороб нирок, фізіології і патології травлення, клінічній бактеріології, імунології туберкульозу. Їм описані деякі нові ознаки захворювань легень і плеври. Ф.Г. Яновський - автор першого в СРСР посібники з туберкульозу (1923). Він був одним із засновників київської терапевтичної школи, з якої вийшли В.X. Василенко, Б.Е. Вотчал, В.Н. Іванов й ін. Ф.Г. Яновський активно займався суспільною діяльністю. У дореволюційні роки він брав участь в організації санаторію для хворих туберкульозом і Київського товариства для боротьби із сухотою і бугорчаткою, видав популярну брошуру "Про сухоту", обирався головою V з'їздів російських терапевтів. Після 1917 року брав участь у боротьбі з епідеміями, був одним з організаторів Київського туберкульозного інституту (нині Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України), у якому працював консультантом і головою вченої ради. Ф.Г. Яновський обирався депутатом Київської міської Ради. На I з'їзді терапевтів УРСР (Харків, 1926) він був обраний довічним головою всіх майбутніх з'їздів терапевтів республіки. Ф.Г. Яновський був редактором 1-го видання Великої Медичної Енциклопедії, членом редколегії журналу "Лікарська справа". У Києві на будинку, де жив Ф.Г. Яновський, установлена меморіальна дошка. Більше про життя і творчість Ф.Г. Яновського можна прочитати в статті "Ф.Г. Яновський – лікар, науковець, особистість". |
||
