Яновський Феофіл Гаврилович

(1860—1928)

   видатний український терапевт, 
академік Академії наук УРСР

Закінчив у 1884 р. медичний факультет Київського університету. У 1886 р. слухав лекції й освоював методи бактеріологічної діагностики в лабораторіях Р.Коха і Л.Пастера. Після повернення в Київ заснував у Олександрівській лікарні бактеріологічну лабораторію. У 1889 р. захистив докторську дисертацію на тему "До біології тифозних бацил". У 1890 р. був відряджений у Берлін для вивчення лікувальної дії туберкуліну. У період з 1896 по 1904 р. працював у Петербурзі (в Інституті експериментальної медицини), у Києві (ординатор у клініці К.Г. Тритчеля, помічник прозектора у фізіологічній лабораторії С.І. Чир'єва, завідувач лабораторією і прозектор Олександрівської лікарні). У 1904 р. обраний професором кафедри госпітальної терапії Новоросійського університету (нині Одеський інститут ім. Мечникова); з 1905 по 1914 р. - професор кафедри лікарської діагностики, а з 1914 р. - професор кафедри госпітальної терапії медичного факультету Київського університету.

Ф.Г. Яновському належить близько 60 наукових праць, присвячених клініці туберкульозу, хвороб нирок, фізіології і патології травлення, клінічній бактеріології, імунології туберкульозу. Їм описані деякі нові ознаки захворювань легень і плеври. Ф.Г. Яновський - автор першого в СРСР посібники з туберкульозу (1923). Він був одним із засновників київської терапевтичної школи, з якої вийшли В.X. Василенко, Б.Е. Вотчал, В.Н. Іванов й ін.

Ф.Г. Яновський активно займався суспільною діяльністю. У дореволюційні роки він брав участь в організації санаторію для хворих туберкульозом і Київського товариства для боротьби із сухотою і бугорчаткою, видав популярну брошуру "Про сухоту", обирався головою V з'їздів російських терапевтів. Після 1917 року брав участь у боротьбі з епідеміями, був одним з організаторів Київського туберкульозного інституту (нині Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України), у якому працював консультантом і головою вченої ради.

Ф.Г. Яновський обирався депутатом Київської міської Ради. На I з'їзді терапевтів УРСР (Харків, 1926) він був обраний довічним головою всіх майбутніх з'їздів терапевтів республіки. Ф.Г. Яновський був редактором 1-го видання Великої Медичної Енциклопедії, членом редколегії журналу "Лікарська справа".

У Києві на будинку, де жив Ф.Г.Яновский, установлена меморіальна дошка.