ПОПУЛЯРНО ПРО ВІЛ-ІНФЕКЦІЮ
кандидат медичних наук І.Ф. Ільїнська

СЕКС РИЗИКОВАНИЙ, БЕЗПЕЧНИЙ ТА ЗАХИЩЕНИЙ

Відомо, що звичайні заходи протидії інфекційним хворобам при ВІЛ/СНІДі виявляються неефективними, бо сьогодні в арсеналі медиків ще немає ані ефективного щеплення, тобто вакцини, спроможної попередити зараження здорових, ані ефективних ліків, які здатні знищити ВІЛ, що вже потрапив в організм людини. І тому така людина приречена назавжди жити разом з ВІЛ. І до кінця свого життя бути потенційним джерелом інфекції для інших. Стан інфікованості при ВІЛ/СНІДі ще не означає захворювання - може минути не один рік до появи перших клінічних ознак хвороби (власне, СНІДу). Саме тому більшість людей, які набули вірус цієї смертельної недуги, про це не знають. Виявити усіх інфікованих шляхом тотального обстеження населення неможливо, тому що найсучаснішими методами діагноз ставиться не раніше, ніж через 2 тижні після зараження, а ті тести, які звичайно використовуються в практиці охорони здоров'я достовірно показують наявність ВІЛ лише через 3 місяці (а іноді ще пізніше). Тобто, навіть якщо тестувати на ВІЛ кожного громадянина країни щоквартально, отримані результати будуть віддзеркалювати лише ту епідеміологічну ситуацію, яка мала місце 3 місяців тому. Про коштовність таких обстежень говорити, мабуть, зайво. Таким чином, на тих, хто має "боротися" з інфекційними хворобами за фахом та місцем роботи, тобто, медиків, покладатися в цьому питанні дарма - вони безсилі захистити все населення від ВІЛ-інфекції. Нині медпрацівники лише здатні виключити медичний ризик інфікування в лікувальних закладах, поставити діагноз та надати необхідну допомогу тим, хто вже заражений та хворий.

Двадцятирічна світова історія епідемії ВІЛ/СНІДу показала, що для успішної протидії розповсюдженню цієї інфекції в суспільстві кожен його член має усвідомити, що профілактика починається саме з нього. І що ніхто, крім самої людини, нездатен захистити її від зараження. І що під ризиком захворювання знаходяться усі: чоловіки та жінки, дорослі та діти. Різниця лише у ступені цього ризику.

В усьому світі вважається що серед усіх груп населення до найбільш уразливої, щодо ризику зараження ВІЛ, відноситься молодь в силу своєї гіперсексуальності та активного пошуку пари. Також загальновідомо, що в жінок ризик інфікування статевим шляхом більший, ніж у чоловіків, бо при сексуальних контактах вони звичайно виступають реципієнтами сперми і тому мають більш тривалий потенційний контакт з більшою кількістю ВІЛ. Але це стосується лише одного окремо взятого конкретного випадку, коли жінка має секс з чоловіком. В той же час наші дані про сумарний ризик зараження цим шляхом показали, що він максимальний саме у чоловіків через те, що вони мали і мають більше статевих контактів з більшою кількістю партнерів - постійних і випадкових, а також частіше, ніж інші, користуються сексуальними послугами працівників секс-бізнесу (які серед усіх типів сексуальних партнерів вважаються найнебезпечнішими). Статеве життя жінок характеризується більшою стабільністю, а середня кількість їх минулих та поточних партнерів виявляється набагато меншою. В більшості випадків це нівелює їх підвищену біологічну уразливість до ВІЛ.

Таким чином, зусилля тих, хто опікується проблемами профілактики цієї інфекції, мають бути спрямовані в першу чергу на сексуальну освіту підлітків та молоді, а також на сексуальний "лікбез" дорослих людей.
Концепція безпечної сексуальної поведінки передбачає, що ще до свого першого статевого контакту юнак чи дівчина вже буде не тільки знати про особливості такої інтимної сфери людського життя, як статеве, але буде здатен зробити свій власний свідомий вибір: що, з ким, як і коли робити, а чого уникати. Саме тому найбільш успішними вважаються шкільні програми сексуальної освіти, які поступово, послідовно і тактовно формують у підлітка тверезе, спокійне та гідне відношення до статевих питань. А серед людей зрілого віку? Відомо, що навчити чомусь набагато легше, ніж перенавчити. Людині, яка вже має стабільні сексуальні стосунки з партнерами, буває важко змінювати їх форму. І дійсно, як можна пояснити партнеру цю зміну? Недовірою до нього? Погіршенням власного сексуального здоров'я через випадкові зустрічі? Це проблематично. А, може, краще за все, бажанням спробувати щось нове, про що раніше не знали, або чого раніше не робили?

Перший крок на цьому шляху - знання. Дивно, але серед багатьох дорослих людей рівень сексуальної обізнаності не дуже високий. Що ж вже казати про підлітків, синів та доньок своїх неосвічених батьків?

Так, не всім відомо, що існує досить багато різновидів сексуальної поведінки, які всі за небезпекою зараження та отримання небажаної вагітності можна умовно розподілити на ризиковану, безпечну та захищену.

До безпечної статевої поведінки відносяться ті випадки, коли:

1. Статеве життя відсутнє в силу юного віку, відсутності партнера, хвороби або власного вибору людини, яка з релігійних або інших міркувань свідомо відмовляється від цієї сфери життя (наприклад, ченці та католицькі священики дають обітницю безшлюбності).

2. Коли юнак і дівчина вперше зустрічаються, закохуються, одружуються, в них народжуються діти. Вони кохають один одного так, що ніхто з цього подружжя ніколи не зраджує іншого і все життя зберігає вірність своїй половині. Ці відношення називають ідеальним шлюбом, їм присвячують свої вірші поети, про них складають пісні. Ці відношення підтримує і благословляє церква: "… бути разом в радості та горі, багатстві та бідності, здоров'ї та хворобі, і доки смерть не розлучить…". Кожна людина мріє про такі відносини, про зустріч з тим єдиним, якого можна так кохати, і який буде відповідати взаємністю. Проте, людське життя дуже складне. І часто буває так, що свою другу половину ми шукаємо методом проб і помилок. Постійно зростаюча кількість розлучень і повторних шлюбів тому яскраве підтвердження.

3. Третім варіантом зовсім безпечної сексуальної поведінки вважаються ситуації, при яких особа практикує так званий секс "на відстані". Це ті ситуації, коли відсутній безпосередній тілесний контакт. В будь-якій молодіжній аудиторії, де проводяться бесіди з безпечної сексуальної поведінки, на питання: "Що це таке?", - хтось обов'язково скаже: "Секс по телефону". А потім - "по телевізору", "по ІНТЕРНЕТу". І це все вірно. Під час таких "занять" спадає сексуальна напруга, може виникати почуття сексуального задоволення. Те ж саме відбувається, коли людина переглядає еротичні журнали, читає еротичну літературу, спілкується з друзями на еротичні теми. І, навіть, коли вона ввечері лежить наодинці в ліжку із заплющеними очима та віддається еротичним фантазіям, вона займається "сексом на відстані". Це не соромно, і не погано для здоров'я. А в молодому віці навіть корисно: в цей час залози внутрішньої секреції працюють активніше, і завдяки цьому розвивається тіло, а з огляду на те, що звичайно фантазії спрямовані на того, хто подобається, кого кохаєш, підноситься душа. І все це абсолютно безпечно з точки зору зараження ВІЛ та збудниками інших хворобами, що передаються статевим шляхом, а також небажаної вагітності.

Дуже незначний ризик інфікування буває тоді, коли партнери практикують так звані "сухі" форми сексу, тобто ті, при яких біологічна рідина одного партнера не попадає в організм іншого. Сюди відносяться любовні пестощі: обійми, гладження чутливих місць (їх ще називають ерогенними зонами), поцілунки - звичайна прелюдія до традиційного сексуального контакту. Досвід показує, що якщо не переходити далі, а продовжувати в тому ж напрямку, то досягається той же ефект, що при традиційних контактах. Різновидом "сухого" сексу є так званий "ручний" секс або мастурбація, при якому задоволення досягається за допомогою рук - партнера або власних. Останнє - самозадоволення - отримало назву онанізму (за ім'ям біблейського персонажу Онана, який "…першим пролив сім'я на землю…").

В різні часи до цього явища ставилися по-різному. Ще на початку 90 років в довіднику з сексопатології цей термін наводився в розділі сексуальних викривлень, а маленьких дітей та підлітків, яких заставали за таким заняттям переслідували, соромили або лякали. Залякана дитина вважала, що робить щось страшне, але не мала сили відмовитися від того, що приносило їй фізичну насолоду і покращувало її самопочуття. Це призводило до серйозного внутрішнього конфлікту особистості, стресів, та інколи спричиняло різноманітні неврози. Онанізм серед підлітків також викликав глузування серед однолітків та занепокоєння з боку дорослих. Сором, погрози та залякування спричиняли постійний стрес та неврози. Зараз суспільство більш толерантно ставиться до цієї форми сексуальної поведінки, але і сьогодні є батьки, яких це питання турбує, які вважають онанізм проявом негараздів у своїх підрослих нащадків.

Давайте разом розберемося, чи є якась шкода від самозадоволення. У підлітковому віці, коли організм переживає гормональну бурю, а стабільне сексуальне життя ще не склалося, починаються епізоди сексуального збудження, що фізіологічно супроводжується приливом крові до органів малого тазу. Якщо сексуальна напруга не має виходу, розвивається застій крові, наслідком якого може бути так зване стерильне запалення внутрішніх статевих органів, і в подальшому викликати аднексити у жінок та простатити у чоловіків. Останні в свою чергу можуть набувати хронічного перебігу та призводити до безпліддя, імпотенції та інших порушень у сексуальній сфері.

Треба зазначити, що природа, яка наділила юних представників сильної половини людства підвищеною сексуальною активністю - гіперсексуальністю, передбачила для них і спеціальний захисний механізм - нічні полюції, які працюють, як захисний клапан у парової машини, і забезпечують мимовільний викид накопиченої сперми та невитраченої сексуальної енергії. Якщо цього не вистачає, юнак звертається до самозадоволення. Дівчата теж практикують онанізм, тим більше, що для них ніякого захисного механізму не створено. Доречи, і дорослі люди більш менш регулярно можуть віддаватися цій формі сексуальної поведінки. Наприклад, коли сексуальні потреби партнерів не співпадають, або хтось з них хворий, або людина залишилася наодинці чи у вимушеній ізоляції. Таким чином це нормальне явище, яке до того ж зовсім безпечне в плані інфікування будь-якими хворобами, що передаються статевим шляхом.

До ризикованої сексуальної поведінки відносяться будь які форми сексуальних контактів, при яких біологічна рідина одного партнера (сперма або вагінальні виділення) попадають в організм іншого партнера, або мають контакт з його слизовими оболонками - проникаючий секс або секс з пенетрацією: вагінальний (найбільш поширений спосіб сексуального спілкування між чоловіком та жінкою), оральний (від or - рот за латинською) та анальний (anus - за латинською - задній прохід).

Останній вважається найнебезпечнішим з усіх, бо пряма кишка досить вузька, має дуже тонкий епітеліальний шар, а її судини близько підходять до поверхні. Крім того вона має підвищену здатність до всмоктування (саме тому деякі ліки вводять у вигляді свічок та мікроклізм - ректально). Таким чином, під час анального контакту мають місце підвищена травматизація та виділення крові, що створює небезпеку для обох партнерів - пасивного та активного. Пасивний партнер (і чоловік, і жінка) ризикують більше, бо інфекція, яка може міститься в спермі, залишається в його організмі, і до того ж швидко всмоктується і поступає в загальний кровоток.

На другому місці за ризиком зараження стоїть вагінальний секс. Жіноча піхва має відповідний розмір та багатошаровий епітелій, і до того ж містить речовини, які мають антибактеріальні (бактерицидні) властивості. Проте, і в даному випадку можлива мікротравматизація, що обумовлює ймовірність зараження ВІЛ - від 0,001 до 0,01 %. Цей шанс збільшується для обох партнерів при наявності запалення статевих органів. Пригадайте, що будь-яке запалення супроводжується набряком, почервонінням (за рахунок розширення судин) та появою ерозій, виразок та часто гною. Останній представлений загиблими білими клітинами крові (лейкоцитами), в яких звичайно й існує ВІЛ. Тому інфікуватися від такого партнера набагато легше, ніж від здорового. Пошкоджена запальним процесом поверхня та розширені судини обумовлюють підвищення ризику набути вірус СНІДу від партнера.

При оральному сексі шанс заразитися мінімальний, але він існує. В даному випадку цей шанс більший для активного партнера - бо саме він має контакт з потенційно інфікованими виділеннями статевих органів. Кількість ВІЛ в слині звичайно мала і не може викликати зараження (саме тому користування загальним посудом з інфікованою людиною безпечно), проте наявність в ротовій порожнині ушкоджень слизової оболонки та кровоточивість ясен обумовлюють ризик передачі вірусу партнеру і підвищують власну уразливість.

При будь-якому сексуальному контакті між партнерами відбувається обмін мікроорганізмами, що складають мікрофлору кожної людини. І таким чином, вважається, що коли хтось вступає в інтимні сосунки з особою, він тим самим вступає в інтимні стосунки зі всіма тими партнерами, які були у цієї особи до нього. Щоби цього не сталося при дошлюбних сексуальних контактах варто практикувати захищений секс, тобто користуватися засобами індивідуального захисту, найпоширенішими з яких є кондоми.
На різних мовах ці засоби мають різні сленгові назви: в Японії - "торба" в Іспанії - "кулька", в Угорщині - "запобіжник", в Ірландії - "джонні", в Південній Кореї - "парасолька", в Панамі - "капелюшок", в Греції - "шинель", в Гонконгу - "бронежилет", в Лівані - "піджак". В Україні частіше за все кажуть офіційно - "презерватив" (від "preserve" - захищати, зберігати), або рідше - "кондом". Останній термін вважається нам більш вдалим - він досить короткий та інтернаціональний за змістом. Якщо Ваш партнер - громадянин іншої держави, і Ви запропонуєте йому спілкування з презервативами, Ви ризикуєте: замість бажаного предмета на побачення Ваш друг (чи подруга) принесе банку маринованих огірків чи томатів. Бо в багатьох англомовних країнах - презерви - це ті речовини, які звичайно при виготовленні консервів додають в продукти, щоб останні не псувалися. Таким чином, в подальшому ми будемо використовувати термін - кондом, який, до речі, має тисячорічну історію.

Наші пращури так само, як і сучасні люди, не завжди бажали мати стільки дітей, скільки "Бог пошле", і так саме, як ми, намагалися уникати хвороб, в тому числі й тих, що передаються при статевих стосунках. І тому вишукували різні засоби захисту. Найбільш винахідливими виявилися араби - саме вони першими почали користуватися різними пристроями для сексу: у похованнях чоловіків були знайдені невеликі ковпачки для пенісу, прикрашені дорогоцінними каменями. Проте за іншою інформацією, перший кондом був зі шкіри, і користувався ним відомий фараон Тутанхамон. Майже в ті самі часи в Японії запропонували так звану "кавагату", яку виготовляли з дуже м'якої шкіри і використовували при сексуальних контактах. В середні віки ніяких повідомлень про кондоми немає аж до епохи Відродження, коли для протидії епідемії сифілісу деякі лікарі намагалися використовувати тканину - прообраз сучасних кондомів. У 18 столітті, вже існувало виробництво кондомів, але коштували вони дуже дорого. Вважається, що всесвітньо відомий своїми любовними пригодами Казанова попри дорожнечу мав з жінками секс тільки в збруї для захисту самого коштовного свого органу - дітородного. У лондонському музеї експонується найстаріший кондом, якому понад 350 років. Він зроблений з кишки кози і перед використанням для пом'якшення вимочувався в молоці. Традиційні презервативи з'явилися лише в 19 столітті, коли був відкритий каучук. І ці кондоми були дуже схожі на сучасні засоби індивідуального захисту.

Отже, якщо ви вирішили, що секс по телефону або телевізору Вас не зовсім влаштовує, якщо Ви не належите до шанувальників винятково безконтактного або сухого сексу, а також, якщо Ви дійшли до висновку, що самим придатним для Вас способом контрацепції виступає презерватив, то подальша інформація призначена саме Вам. До речі, регулярне використання кондомів подружжям сприяє профілактиці безпліддя цієї пари. Відомо, що сперматозоїди відносяться до чужорідних клітин, і тому в жіночому організмі при їх попаданні розпочинаються такі ж самі імунні реакції, як проти бактерій, грибів чи вірусів - виробляються специфічні антитіла, що руйнують сперматозоїди та утворюються лімфоцити, здатні їх вбивати. Регулярне сексуальне життя подружжя підтримує ці реакції, і згодом кількість агресивних до сперматозоїдів клітин та білків у жінки зростає, і всі статеві чоловічі клітини в жіночому організму швидко гинуть, що унеможливлює запліднення.

Отже, будемо вважати, що свій перший крок до захищеного сексуального життя Ви вже зробили, вирішивши користуватися саме кондомами. Черга - за другим: його треба придбати.

Сьогодні ми маємо багатий вибір - китайські, корейські, польські, чеські, голландські та американські кондоми з картинками еротичного змісту і без привертають увагу покупців кіосків, магазинчиків, аптек. Що купити? Як зробити правильний вибір? Щоб не помилитися, потрібно точно знати, чого ж Ви хочете. А це, на жаль, буває не завжди.

Не усі знають, що кондоми, бувають різними. За призначенням вони поділяються на чоловічі (їх, як правило, використовують чоловіки), жіночі (їх застосовують винятково представниці прекрасної статі) і, нарешті, нагубники (але про них трохи пізніше).

Найпоширеніші кондоми, зрозуміло, чоловічі. Але і вони бувають різні, призначені для різного виду сексуального контакту: для вагінального орального й анального сексу. Крім того, вони можуть бути з натуральної чи штучної сировини, що зустрічається частіше.
Штучні кондоми роблять з гуми чи з латексу. Ті, кому за 30, пам'ятають ті славні часи, коли гумові кондоми можна було придбати всього за 4 копійки у будь-якій аптеці. Правда, для сексу вони були малопридатні. Зате користувалися популярністю у домашніх виноробів: зробиш дірочку в такому кондомі, надягнеш її на сулію - і ніякий водяний замок не потрібний. Сучасні латексні кондоми мають чудові якості - вони дуже тонкі, еластичні і міцні. І тому завоювали увесь світ. Правда, на латекс у деяких людей буває алергія.
Щоб довідатися, чи є у Вас алергія на латекс, потріть будь-яким латексним предметом (рукавичкою, іграшкою, напальчником чи тим же кондомом) шкіру в ліктьовому згині. Якщо протягом 1-24 годин Ви не побачите на цьому місці висипки, почервоніння і не відчуєте сверблячки, то у Вас алергії на латекс немає (і про кондоми з натуральної сировини Ви можете забути), а якщо такі явища є..., уявіть собі Ваші відчуття, якщо це виявиться не лише на руці. І отут на допомогу приходять натуральні кондоми (їх виготовляють з тонкого кишечнику овець чи кіз, вони дорогі і не захищають від деяких хвороб, що передаються статевим шляхом, зокрема від герпесу і СНІДу). Ті, у кого алергія на латекс, вимушені користуватися двома видами кондомів одночасно - натуральними і латексними. Якщо алергією страждає партнер - він надягає спочатку натуральний кондом, потім латексний, якщо партнерша - навпаки. Не занадто зручно, та й ризик ушкодження при використанні одночасно двох кондомів підвищується. Однак тепер на радість алергікам у США і Японії з'явилися синтетичні кондоми нового покоління з матеріалу, названого "Duron", що не викликає алергію і до того ж має високу теплопровідність, завдяки чому не знижують чутливість.

Кондоми мають розмір від 6 до 9 дюймів (приблизно - 15 - 22,5 см) Перші звичайно називають "затишними", другі мають назву "Максис" або "Магнум". Найпоширенішими вважають кондоми 7 - 7,5 дюймів (десь 17,5 - 18,3 см). Звичайна товщина кондомів складає 0,06 - 0,07 мм (за європейським стандартом - 0,04 - 0,08 мм).

Поверхня кондомів може бути гладенькою, з пухирцями (їх називають текстурованими - studded, dotted), з ребрами (wrinled, spirals) або комбінованою. Вважається, що пухирці та ребриста поверхня сприяють посиленню сексуального почуття у партнерів, а кільця ребристої поверхні до того ж більш міцно утримують кондом та перешкоджають його сковзанню. Така екзотика, як "вусики", "їжачки" та таке інше, гарні лише для сувенірів, бо спроби їх застосувати задля сексу майже завжди призводили до того, що усі екзотичні деталі відокремлювалися від основної частини виробу і залишалися всередині партнера.
Латекс - це натуральна сировина. І як усе натуральне, він може бути поганим і гарним. З гарного латексу може вийти високоякісний виріб, а з поганого... Тут доречно згадати прислів'я - "дешева рибка - погана юшка". Але навіть з відмінної (а значить і дорогої) сировини без відповідної технології гарний кондом не вийде. І така технологія теж коштує грошей. Тому вартість високоякісних виробів ("Life Style", "Sultan", "Durex Jeans", "Соntempo") відповідна. То ж те, що продається в Україні та Росії умовно можна розподілити на 6 цінових груп (наведено ціну за 3 кондоми в одній упаковці - традиційну кількість, яку видавали військовослужбовцям на вихідні дні - на суботу, неділю, та "про всяк випадок"):

Група А - по 1,5 $ - "Durex"- кондоми гарної якості, але занадто розрекламовані, і не всім до вподоби; група B - по 1$ - "Innotex", "LifeStyles" - саме їх рекомендують гінекологи усього світу разом із виробами групи А, проте й вони розрізняються якістю за місцем виготовлення і теж підходять не усім; група C - по 0,75 $ - "Preventor", "Masculan", "Sico" - найпопулярніші марки; група D - по 0,5 $ - "Primeros", "Prime" - у більшості випадків краще обирати або вироби групи С, або вже кондоми з групи Е; група E - по 0,35 $ - польські без паперової упаковки - за якістю звичайно трохи гірші, ніж C, але, мабуть, мають найкраще співвідношення між ціною та якістю; група F - по 0,25 $ - індійські, китайські - до них підходить лише одне прислів'я - "краще щось, ніж нічого". Типовий їх недолік - вузькуваті та мають недостатнє змащення і тому частіше рвуться.

Дуже часто азіатські презервативи продаються, як європейські, чи навіть американські, однак їх легко розрізняти за штрих-кодом: в Індії перші 3 цифри - 890, а в Індонезії - 899. Треба підкреслити, що штрих-код позначає не місце виробництва, а лише те, де був зареєстрований даний товар, отже їм теж зваблюватися не слід. Проте кондом взагалі без будь-якого штрих-коду, або з неіснуючими цифрами - явна ознака його азіатського або контрабандного походження.

Таким чином, перед Вами перший вибір - купити дешевий, можливо, завезений в країну контрабандою виріб, який можливо відверне від Вас небажану вагітність але не зможе захистити від хвороб, чи заплатити дорожче, але одержати якість і впевненість.
Вибір зроблений, і Ви, згадавши, що "Скупий платить двічі" і "Ми не такі багаті, щоб купувати дешеві речі", вирішили витратитися, і пішли за кондомом. Куди, в аптеку чи ларьок? В ларьках частіше, ніж в аптеках продаються презервативи низької якості індійського чи китайського (рідше корейського) виробництва, фальсифіковані кондоми, або якісні презервативи термін придатності, яких або вже минув, або от-от минає. Крім того, умови зберігання товару в ларьках не можна порівняти з тими, що існують в аптечній мережі, навіть, якщо продавець і не зняв куплений Вами кондом з вітрини, де той знаходився декілька днів на сонці. На жаль, в наших умовах ніхто не застрахований й від того, що нудьгуючий продавець чи його знайомий задля жарту попротикає усі кондоми голкою. І хоч це виключення, а не звичайна практика, але саме відсутність гарантії якості товару є головним доводом на користь аптеки. Хоча й аптека не може служити гарантом якості, якщо ви купуєте дешеві презервативи. Отже, другий вибір (сподіваємось, правильний) зроблений.

Тепер подумаємо, для чого ми хотіли б використовувати кондом. Високоякісні кондоми, призначені для вагінального сексу звичайно покриті спеціальним змащенням - любрикантом (і на упакуванні буде написано: "latex lubricated" condom). Це змащення приготовлене на водорозчинній основі (диметілсилікон або монопропіленгліколь) і часто містять спермацидні (знищують сперматозоїди) і бактерицидні (знищують мікроорганізми) речовини, наприклад Nonoxinol-9, що звичайно також указується на етикетках. Наявність таких речовин істотно знижує ризик інфікування і/чи вагітності при ушкодженні кондому, і особи, які ними користуються мають подвійний захист - механічний бар'єр латексу та хімічний бар'єр ноноксинолу (double protection condoms). Іноді в склад змащення можуть входити спеціальні препарати: так наявність анестетику сприяє подовженню статевого акту (на таких кондомах може бути позначка - "for Long love").

На етикетках може бути також зазначений колір (природний, тілесний - natural, black - чорний, червоний - red і т.д.). Іноді в продажі можна зустріти кондоми, пересипані тальком (unlubricated condom). І тоді необхідне застосувувати змащення. Пам'ятайте, що ні в якому разі для цього не можна використовувати креми, лосьйони, рослинну чи вершкову олію, тобто нічого, що містить жир, тому що жир руйнує латекс. Іноді в змащення може додаватися ароматизатор. Тоді кондом набуває відповідного запаху - троянди, м'яти або шоколаду, та позначки на упаковці - ароматизовані (aromatized).

Кондоми для анального сексу призначені як для гетеросексуальных партнерів (різностатевих), так і для гомосексуальних (геїв). Вони також містять змащення і відрізняються від вагінальних своєю товщиною, яка удвічі більша (і це робить такі кондоми значно міцнішими, тому на їх етикетках часто є позначка "extra strong"), та більшою кількістю змащення.

Вироби для орального сексу або зовсім не містять змащення (бо вона гірка), або покриті спеціальними харчовими добавками, що додають відповідний смак і аромат (банана, коли, полуниці, ананаса і т.п.). На упаковках в цьому випадку будуть намальовані відповідні картинки і написана "unlubricated condom with banana (…) taste " .

На що ще варто звернути увагу при покупці?

Насамперед на дату, до якої кондом повинний бути використаний (Exp. data) чи, що буває рідше, - на дату виготовлення і термін придатності. Латекс старіє і псується, тому варто утриматися від покупки прострочених кондомів, чи з терміном їх використання, що минає, а також тих, на яких дата не проставлена. Потім, добре було б звернути увагу на те, звідки продавець дістає свій виріб. Пам'ятайте, - латекс боїться тепла і світла. І якщо Вам запропонують кондом з вітрини, відмовтеся від нього і запропонуйте дістати для Вас товар з упаковки.

Тепер Ви знаєте, що Вам потрібно, і здатні зробити правильний вибір. Однак, це ще не все. Існують правила користування цими речами. І незнання цих простих правил найчастіше і призводить до проколів. Познайомимося з деякими з них.

1. Якщо, Вам пощастило, і розбагатівши, Ви вирішивши забезпечити себе засобами індивідуального захисту на кілька років, для чого придбали мішок кондомів, які підходять саме Вам за їх видом і виглядом, якістю, кольором, смаком і запахом, не варто зберігати їх за батареєю, чи на балконі. Найкраще місце для кондомів - прохолодне і темне (холодильник).

2. Якщо Ви збираєтеся йти на побачення з дамою, не варто надягати кондом ще вдома. Бажано зробити це безпосередньо перед початком статевого акту (а не під час його, і звичайно, не після) - тоді, коли пеніс (чоловічий статевий орган) вже знаходиться у збудженому стані. У цьому випадку Ви будете захищеним не тільки від вагітності, але і від багатьох хвороб.

3. Однак небажано тягати кондом із собою занадто довго, тому що незважаючи на досить міцну упаковку, що запобігає його ушкодженню, вона може протертися й потріпатися. Чоловікам не слід також класти свого "запобіжника" у задню кишеню штанів, де він, по-перше, нагрівається від Вашого тіла, а по-друге, ризикує бути ушкодженим, коли Ви рухаєтеся. Пам'ятайте, що джентльмени носять цей виріб біля серця - у нагрудній кишені сорочки. Дами, які піклуються про своє здоров'я, завжди повинні мати кондом у своїй косметичці чи дамській сумочці, тому що у найвідповідальніший момент у непередбачливого партнера його, звичайно ж, не знайдеться. Але кондом варто охороняти від будь-якого контакту з гострими предметами (пилочками для нігтів, ножицями, ручками й олівцями).

4. Нарешті, наступив кудьмінаційний момент, і Ви готові до того, щоб використати кондом за прямим його призначенням. Але перед цим упаковку варто правильно відкрити. Не слід користуватися для цього ножицями, чи зубами й нігтями - усе це може зашкодити тоненькому латексу. На упаковках звичайно нанесене відповідне позначення - суцільна чи переривчаста лінія, а іноді ще й позначено "Open here" ("Відкрити тут"), але часто на це не звертають уваги. Двома пальцями однієї руки Ви зруште кондом убік, а іншою - розірвіть упаковку по зазначеній лінії. Звертатися з кондомом потрібно делікатно, не слід хапатися пальцями за кінчик, а акуратно тримайте його за край.

5. Перевірте, чи немає на ньому грубих дефектів, або складок, ушкоджень латексу, що злилися, чи розплавлених ділянок. Ні, - Відмінно. Тепер злегка подуйте на скачаний у колечко кондом, і якщо він злегка наповниться повітрям і придбає відповідну форму, значить усе в порядку і можна рухатися далі.

6. Подивитеся, з якої сторони змащення. Змащення повинне бути звернене назовні.

7. Двома пальцями вичавте повітря зі спермоприймача, щоб під час рухів повітря не розірвало латекс. Не забудьте також залишити його вільним - тут повинна буде зібратися сперма. Інакше вона, коли буде викидатися під тиском, може розірвати кондом. Якщо в кондомі резервуара для сперми немає, залишіть вільним його кінчик.

8. Розкотіть кондом по всій довжині пенісу, до самого кореня. Звичайно він довше, ніж це необхідно, і при його надяганні залишається колечко, за яке його зручно дотримувати.

9. Знімайте кондом тоді, коли статевий орган ще перебуває в збудженому стані (інакше презерватив може зісковзнути, і, залишившись у партнері, не здійснити ніякого захисту). Для цього злегка скачайте його (приблизно до половини), а потім обережно стягніть, стежачи, щоб нічого не пролилося. Зав'яжіть вузликом, загорніть у папір (серветку) і викинете його в сміттєве цебро. Пам'ятайте, що не варто підкладати використаний кондом у сумочку (портфель) чи кишеню партнеру, не варто також засовувати його за батарею чи кудись в інше "темне" місце, або викидати у вікно на вулицю (де його можуть знайти діти і вирішити з ним погратися) чи в каналізацію (тому що вона може засмітитися). Відро або контейнер для сміття - це єдине місце для використаного кондому.

10. Завжди використовуйте новий кондомом - це виріб одноразовий, а реклама багаторазових кондомів деяких нечистих на руку бізнесменів - обман довірливого покупця.
Освойте ці нехитрі правила і прийоми, і після відповідного тренування користування кондомами може стать і звичним, і приємним, і зручним, таким же, як користування ложками, виделками й ножами.
Жіночі кондоми, які не одержали широкого визнання через свою дорожнечу, низьку естетичність і голосний звуковий супровід, являють собою досить велику трубку, запаяну з одного кінця і з вільним входом з іншого. На обох кінцях її існує два гнучких фіксуючих кільця, одне з яких вільне і розташоване в запаяному кінці (воно натягуються на шийку матки), а інше, впаяне - на зовнішні статеві органи жінки. Використання таких кондомів вимагає деяких навичок і потребує додаткового змащення, що робить їх ще більш незручними.
Для захисту активного партнера при оральному сексі, коли жінка пасивна, використовується так називаний нагубник - прямокутний шматочок латексу, відповідний за розмірам зовнішнім статевим органам жінки, на які він і накладається і захищає партнера від контакту з виділеннями жіночої піхви. У багатьох країнах такі нагубники продаються в комплекті зі звичайними чоловічими кондомами. В Україні в широкому продажі їх ще немає. Але при бажанні такі кондоми легко зробити зі звичайних: одним рухом ножиців слід відрізати спермоприймач. У Вас вийшло кільце. Переріжте його другим рухом ножиців і розкотіть. Перед вами - нагубник, гігієнічний, надійний, красивий, приємний, на відміну від целофанових пакетиків, які, по-перше, голосно шарудять, а по-друге пропускають крізь наявні пори збудники багатьох хвороб, що передаються статевим шляхом.
Наприкінці, хотілося б підкреслити, що ніхто нікого не примушує і не призиває обов'язково користуватися кондомами, хоча настійно радимо робити це з незнайомими чи малознайомими партнерами, у "небезпечні дні" з постійними партнерами щоб уникнути вагітності, однак право вибору завжди залишається за кожним. Бажано, щоб цей вибір був усвідомленим.